В'ятрович пішов з посади голови Інституту національної пам'яті

Володимира В'ятровича звільнено з посади голови Українського інституту національної пам'яті рішенням Кабміну. Про це він повідомив у коментарі BBC News Україна.

"Я завершив каденцію на посаді Голови Українського інституту національної пам'яті", - зазначив він у відеозверненні, оприлюдненому у Facebook.

Незадовго до появи цього відеозвернення депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський повідомив у Facebook, що В'ятровича звільнено.

Проте у коментарі BBC News Україна голова УІНП спочатку повідомив, що не має такої інформації. Згодом на уточнювальне питання, чи значить його відеозвернення, що офіційне рішення про звільнення схвалене, він відповів ствердно.

Володимир В'ятрович обіймав посаду очільника УІНП з березня 2014 року.

"Робота стала щоденним продовженням Майдану задля втілення його цінностей. Можу сказати, що більшість амбітних цілей, які ставив перед собою, досягнув", - наголошує пан В'ятрович у відеозверненні.

Він також перелічив свої досягнення: звільнення країни від тоталітарної символики, відкриття архівів КДБ, визнання борцями за незалежність учасників ОУН-УПА, початок реабілітації жертв репресій, популяризація української історії.

"Робота Інституту має тривати. Мають втілитися започатковані інституційні проекти: створення Музею Революції гідності та Архіву національної пам'яті", - закликав В'ятрович.

Він також повідомив, що очільник уряду Олексій Гончарук запевнив його, що УІНП "збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам'яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи".

Конфлікт з Польщею

Володимира В'ятровича неодноразово критикували польські чиновники. Ця критика посилилася після мораторію на ексгумацію на території України останків загиблих під час Другої світової війни поляків, запровадженого УІНП у 2017 році. Це рішення було відповіддю на демонтаж низки пам'ятників загиблим українцям у Польщі, зокрема, воїнам УПА.

У листопаді 2017 року польські ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі. Офіційних підтверджень цієї інформації не було.

Проте міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що польська влада вживатиме заходів, "які не дозволять людям із вкрай антипольськими позиціями відвідувати Польщу".

"Люди, які навмисно пропагують уніформу СС "Галичина", до Польщі не потраплять", - підкреслив Ващиковський. Також він додав, що Польща та Україна "мають різні підходи до примирення".

Пізніше заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін розкритикував Україну за те, що там довірили вести історичний діалог з Варшавою інституції, яку очолює "безвідповідальна особа з нав'язливими антипольськими ідеями".

Суперечки між двома країнами досягли такого рівня, що в ситуацію були змушені втрутитись президенти.

На парламентських виборах у липні 2019 року Володимир В'ятрович брав участь як 25-й номер списку партії Петра Порошенка "Європейська солідарність". До Ради він не пройшов.

1 вересня 2019 року президенти України та Польщі після зустрічі у Варшаві домовились усунути історичні суперечності між країнами, а Володимир Зеленський навіть запропонував побудувати на кордоні спільний меморіал примирення.

Пан Дуда попросив Зеленського скасувати мораторій, "запроваджений попередньою владою". За словами польського президента, Зеленський пообіцяв зробити це після завершення формування виконавчої влади.

"Пан президент заявив, що новий уряд на етапі формування, і це питання буде реалізоване", - заявив Дуда.

Президенти не уточнювали, про які саме кадрові зміни йдеться, але в останні роки польська сторона критикувала Інститут національної пам'яті та його керівника Володимира В'ятровича, який займав жорстку позицію у питанні впорядкування місць пам'яті в Україні та Польщі.

Володимир Зеленський пообіцяв, що готовий розблокувати надання дозволів на проведення пошукових робіт щодо ексгумації в Україні, а польська сторона упорядкує українські місця пам'яті в Польщі.