Загострення в Азовському морі: чому Україна проспала повзучу анексію Азова Росією

Російську стратегію "повзучої анексії" Азовського моря потрібно негайно нейтралізувати, зберігши право України на комерційний транзит через Керченську протоку

Ситуація в Азовському морі загострюється. Росія не пропускає судна через Керченську протоку до портів Бердянська і Маріуполя. На сьогодні затримані вже понад 150 суден. Офіційна причина – огляд за договором між Росією і Україною від 2003 року. На ділі ж, за словами української влади і експертів, справжнісінька блокада Азовського моря. Американські експерти попереджають, що це може бути першим кроком до анексії Азовського моря Росією. Без нормального боєздатного флоту, на який потрібні чималі гроші, і підтримки західних партнерів, Києву не впоратися. Ще вчора потрібно було опрацювати можливі сценарії реагування на провокації Росії в Азовському морі, звернувшись за допомогою до США і ЄС. Але Київ реагує, як завжди, постфактум. За інформацією журналістів, концепції можливої відповіді на "азовську кризу" вже є. Але коли вони будуть розглянуті і прийняті – питання без відповіді.

Блокада Азовського моря

За інформацією моніторингової групи "Майдан закордонних справ", "Інституту чорноморських стратегічних досліджень" і blackseanews.net, з 7:00 14 серпня до 9:00 21 серпня з Чорного моря до українських портів в Азовському морі РФ не пропустила жодного судна.

За словами прес-секретаря Держприкордонслужби Олега Слободяна, станом на 22 серпня перед входом до Керченської протоки Росія затримала понад 150 іноземних судів. Офіційна причина зупинки – огляд за договором між Україною і Росією від 2003 року про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який підписували Леонід Кучма і Володимир Путін (хоча експерти ще тоді попереджали, що цей договір перекреслить десятирічні спроби провести делімітацію Азовського моря).

Ситуація загострилася після добудови Росією Кримського моста, який з'єднав Керченський і Таманський півострів. Порушивши Конвенцію ООН з морського права 1982 року та двосторонні договірні зобов'язання з Україною, Росія встановила ліміти на проходження суден через Керченську протоку. У Міністерстві з питань тимчасово-окупованих територій повідомили, що тепер обмеження висоти арки Кримського моста – 33 метри.

"Крім того, якщо раніше прохід Керченської протоки був дозволений для суден завдовжки до 200 метрів, тепер РФ заявляє про обмеження дозволеної довжини в 160 метрів. Новим вимогам до габаритів суден, за інформацією Маріупольського порту, не відповідають, щонайменше, 144 кораблі", – заявили в Міністерстві.

За словами прес-секретаря Держприкордонслужби Олега Слободяна, економічний тиск, який здійснюється шляхом огляду іноземних суден, що йдуть до українських портів, вони почали фіксувати ще наприкінці квітня. Тоді ми отримали перші повідомлення від екіпажів іноземних суден про огляд з боку російських прикордонників. І з того часу ситуація лише погіршилася. Росіяни максимально довго не дають іноземним суднам, які слідують до українських портів в Азовському морі, дозволу на проходження Керченської протоки.

"Якщо ті судна, які йдуть до російських порти на Азовському морі, проходять практично безперешкодно, то ті, які йдуть до українських портів, по кілька діб очікують, щоб їм російський диспетчер дозволив пройти Керченську протоку. Зараз росіяни не надають дозвіл тривалий час іноземним суднам, які слідують до українських портів. Чи можна це назвати повною блокадою? Час покаже. Але тенденція посилення незаконних дій російської влади щодо українських торгових партнерів (які мають зовнішньо-економічні торгові відносини з українськими портами) є", – сказав Олег Слободян.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян пропонує винести питання загострення ситуації в Азовському морі на РНБО і ввести санкції проти чорноморських портів Росії. Адже, за його словами, через фактичну блокаду, яку влаштувала Росія, знижується економічна привабливість вантажоперевезень через порти Маріуполя і Бердянська. Зараз Україна, за словами міністра, проводить переговори з європейськими та американськими партнерами про введення санкцій проти чорноморських портів Росії за блокаду Азовського моря.

Відповіді наших європейських і американських партнерів наразі немає. Щоправда, може тому, що Євросоюз 30 липня вже ввів санкції проти шести російських компаній, які будували Кримський міст, а Україна, зі свого боку, цього так і не зробила? Хоч Міністерство з питань тимчасово окупованих територій направило до Кабміну відповідну пропозицію (про введення санкцій проти 19 російських компаній і 22 фізичних осіб) ще 31 липня.

За словами експертів, звертатися за допомогою до міжнародних судів з позовами про незаконну блокаду Азовського моря Росією можна, якби не підписані між Україною та Росією угоди від 2003 і 2012 рр. За словами політичного аналітика (Франція) Дениса Колесника, в цих документах прописано, що будь-які спори вирішуються у двосторонньому порядку.

"Ніякого арбітражу або інших можливостей із залученням третіх сторін в них не передбачено", – говорить Денис Колесник.

Тому, на думку голови правління "Інституту чорноморських стратегічних досліджень" Юрія Смілянського, перший крок – денонсація угоди, принаймні, від 2003 року. Це дозволить виключити існуючі договірні норми, які шкодять Україні і використовуються Росією як інструмент економічної війни і ведення війни в цілому.

"Коли Україна поверне собі 12-мильну зону (при цьому виникає питання 12-мильної зони і навколо Криму – це ж українська територія) і якщо Росія її порушує, тоді вже можна звертатися до міжнародних судів – виникає прецедент звернення. А сьогодні як звернутися з таким позовом, якщо ми самі під цим всім підписалися? Активізувавши свої дії в Азовському морі РФ, по суті, замкнула два фронти: східний, де є тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей, і південний, окупувавши Крим. Почавши вести економічну війну і, по суті, озброєну блокаду українських портів і узбережжя в Азовському морі, ці два фронти зімкнулися", – розповів сайту Юрій Смілянський.

Чергова анексія?

Можливість денонсації цих угод ще до літніх канікул окремі політики під куполом піднімали. Але такого сильного загострення в Азовському морі ще не було, тому питання не те, що не розглядали – навіть не обговорювали. А у нас же, доки півень не дзьобне, ніхто нічого робити не буде. Плюс, неофіційно один з нардепів від БПП розповів, що Росія влаштувала блокаду в Азовському морі, щоб Україна відновила водопостачання Криму.

"Та й як ми денонсуватимемо ці угоди? На якій підставі? Формально ж Росія нічого не порушила. Тоді за цією логікою потрібно з росіянами все денонсувати – вони 200 угод не виконують", – говорить один з нардепів від БПП.

Один з українських дипломатів, залучений у вирішення проблеми, підтверджує, що фактичною блокадою Азовського моря росіяни хочуть вирішити питання з подачею води в Крим. Але, за його словами, це не єдина мета росіян.

"Чому вони цього не робили раніше? Тому що будували міст і проводили чемпіонат з футболу – їм не потрібно було привертати увагу. А тепер чемпіонат відіграли, міст побудували і все – тепер треба показувати, що ти головний. А потім вони нам заблокують Одесу, і в України не буде іншого виходу, крім як дати воду на Крим. Але не варто забувати, що росіяни не забувають і про сухопутний коридор до Криму", – повідомив один з дипломатів.

За договором від 2003 року, а також щодо Угоди між українським і російським урядами від 2012-го, Росія має право перебувати в будь-якій точці Азовського моря. Причому, обмежень на перекидання і знаходження в водах Азовського моря бойових російських військових кораблів теж немає. Чим Москва і скористалася, створивши в Азовському морі буквально за останні два місяці флотилію, посиливши додатковими кораблями прикордонні війська ФСБ РФ, перекинувши з Каспійського моря кораблі військового флоту. "Тепер для проведення військових операцій в Азовському морі вони можуть використовувати значну кількість десантних кораблів, а також кораблі класу "Буян-М", що мають на озброєнні крилаті ракети", – заявляв секретар РНБО Олександр Турчинов.

Україна опинилася практично в кільці російських військ. Найзагрозливішим залишається Маріупольський напрямок, де Росія уздовж Азовського узбережжя може проводити як сухопутні, так і морські десантні операції. Нарощування десантних можливостей в Азовському морі дозволить Москві перекидати на українське узбережжя сили і засоби 8-ої, 49-ої і 58-ої армій Південного військового округу.

Американські експерти вже давно попереджають, що за таким же сценарієм Росія йшла, коли анексувала Крим.

"Україна вже втратила Азовське море після втрати Криму. На сьогодні не існує повзучої анексії – відбувається "де-факто анексія" Росії в Азовському морі. Дуже сумно, що Україна проводить величезні військові паради в Києві з відзначення Незалежності, коли ви втратили Азовське море і не дали військової відповіді на російське захоплення українських кораблів, що де-факто означає блокаду ваших портів", – висловив думаку президент американського аналітичного центру The Jamestown Foundation Глен Говард.

Радник колишнього віце-президента США Майк Карпентер не думає, що Росія, принаймні, зараз, спробує пробити сухопутний коридор до Криму, розгорнувши наземну інтервенцію.

"Ситуація в Азовському морі досить важка. Думаю, найвірогідніший сценарій, якого можна очікувати, – розширення Росією переслідувань (суден. – Авт.) і обмежень комерційної діяльності, включаючи транзит товарів з Маріуполя та інших портів Азовського моря на міжнародні ринки. Тим не менш, російську стратегію переслідування і "повзучої анексії" потрібно негайно нейтралізувати, зберігши право України на комерційний транзит через Керченську протоку", – сказав Майк Карпентер.

Україна проспала свій флот

За словами політичного аналітика Дениса Колесника, відразу після анексії Криму 2014 року було зрозуміло, що Керченська протока та Азовське море виявляться під де-факто одноосібним контролем Російської Федерації.

"У Криму Україна втратила більшу частину своїх кораблів (близько 80% всього флоту, в тому числі і протикорабельні ракети. – Авт.). Це, звичайно, може прозвучати трохи банально, але Україна повинна була розвивати свій флот, а в ситуації, що сьогодні склалася – "москітний флот". Зараз навігацію в Азовському морі контролює РФ і мені складно уявити якийсь силовий сценарій з боку України (щодо розблокування Азовського моря. – Авт.). Єдине, що може зробити Україна, – нарощувати свою військову присутність, піднімати це питання в міжнародних медіа і на круглих столах в західних столицях", – вважає Денис Колесник.

Майк Карпентер радить Україні розробити всеосяжну морську стратегію, яку можна швидко і відносно недорого реалізувати: створити невеликий парк маневрених швидких човнів, які можуть реагувати на непередбачені обставини і поставляти протикорабельні боєприпаси в разі збройного нападу на територію України. Сполучені Штати та інші дружні уряду, за словами Карпентера, повинні допомогти Україні продумати деталі і реалізувати цю морську стратегію.

"Наші союзники по НАТО поки неохоче надають Україні озброєння і військову техніку (крім кількох країн, таких як Литва та Польща), це потрібно змінити. У той же час НАТО варто збільшити свою присутність на Чорному морі, де три країни Альянсу поділяють Чорноморське узбережжя: більше навчань, тренувань та інвестицій НАТО в Чорному морі – все це давно назріло і допоможе контролювати зростаючу міць Росії", – сказав нам Майк Карпентер.

На початку липня в Міноборони повідомили, що разом з експертами з Британії, Норвегії, Польщі, США, Туреччини та Швеції розробляють стратегію розвитку ВМС до 2035 року, яка якраз і передбачає створення "москітного флоту" – швидкохідних бойових маневрених катерів. Заступник начальника штабу командування ВМСУ з євроатлантичної інтеграції Андрій Риженко заявляв, що концепція "москітного флоту" включає як будівництво малих броньованих артилерійських катерів, так і прийняття "на баланс" американських катерів класу Island.

"Айленди" – 30-метрові катери, які раніше були на службі берегової охорони США. За словами Глена Говарда, ще 2014 року Вашингтон запропонував Києву два таких катери абсолютно безкоштовно, але до цього дня вони так і стоять законсервовані в порту Балтімора. "Проблема з Азовським морем і українською стратегією в тому, що вже більше року ми дивимося і припускаємо, що ж зробить Росія, але самі нічого не робимо. Америка давала вам подарунок – два американських катери класу Island – ваші лідери відмовилися його прийняти. Уряд робить вид, що цікавиться "Айлендами", але не хоче платити за транспортні витрати", – говорить Глен Говард.

У розслідуванні програми "Схеми" якраз про американські "Айленди" журналістам вдалося добути розрахунки Міноборони, які показують, що технічне обслуговування та поточний ремонт за два катери обійдуться українському бюджету трохи більше ніж $ 10 млн. А це в шість разів менше, ніж виробництво українських катерів "Гюрза" на "Заводі "Кузня на Рибальському". До того ж, за своїми характеристиками "Гюрза" поступається американським" Айлендам", наприклад, при 5-бальному штормі вона вже неефективна. Але, судячи зі слів посла України в США Валерія Чалого, лід тронувся – Україна і США готують угоду про постачання Києву американських катерів. На початку червня Київ передав американській стороні проект домовленостей для розгляду і підписання. Тож, сподіватимемося, незабаром ми побачимо два "Айленда" на балансі наших ВМС. Щоправда, за словами заступника директора Інституту світової політики Миколи Белескова, два американських катери нам навряд чи допоможуть, адже Island – лише платформа, яка сама по собі мало що змінює.

"До неї потрібні озброєння, щоб мати можливість протидіяти агресії РФ на всіх рівнях. При цьому на тлі того, що у РФ в Криму є протикорабельні комплекси "Бал" і "Бастіон", які прострілюють Чорне і Азовське моря, то надводні платформи ("Айленд". – Авт.) будуть ще уразливіші. Тож не дивно, що наша крилата ракета "Нептун" перш за все повинна піти на озброєння прибережного протикорабельного комплексу і в авіаційному варіанті для мінімізації вразливості. і, до речі, тільки в оборонному бюджеті США на 2018 рік йдеться про можливість передачі обладнання для посилення обороноздатності України на море. До цього були інші пріоритети", – говорить Микола Белесков.