Жінку, яка приховала смерть чоловіка і закопала його в лісі, засудили умовно

Глибоцький районний суд Чернівецької області виніс вирок за наругу над тілом померлого за попередньою змовою групою осіб.

У ніч на 4 серпня 2020 року чоловік нібито раптово помер вдома після сварки з сином. Йому стало зле і він впав, рідні начебто намагалися надати йому першу допомогу, однак врятувати не змогли. Дружина не викликала ні швидку, ні поліцію і чомусь захотіла приховати його смерть. Зокрема, вирішила самостійно і таємно поховати труп свого чоловіка у невідведеному для поховання місці.

Жінка та її спільник винесли труп із будинку, поклали його у багажник автомобіля та відвезли до лісового масиву поблизу села Турятка, де викопали яму глибиною біля 1 метра й кинули тіло в яму обличчям донизу та засипали землею.

5 серпня жінка звернулася до Глибоцького відділення поліції і заявила про зникнення чоловіка, а саме, що два дні тому він вранці пішов з дому і не вернувся. Правоохоронці завели кримінальне провадження. Через два місяці жінка давала показання слідчому і продовжувала брехати. Тільки через три місяці вона сказала правду.

Вважається, що такими діями жінка порушила моральні норми і принципи суспільства та релігійні традиції щодо поховання тіл померлих, при цьому демонструючи негативне ставлення до них, а також вимоги закону «Про поховання і похоронну справу», якими передбачене належного ставлення до тіла померлого.

У судовому засіданні обвинувачена пояснила, що чоловік помер раптово ввечері вдома під час сварки із сином, вона налякалася, тому прийняла таке рішення імпульсивно, дуже шкодує про вчинене. Сказала, що мала душевний неспокій, тому згодом повідомила слідчим, де насправді знаходиться тіло покійного чоловіка, після чого співпрацювала зі слідством. Попросила її суворо не карати.

Потерпіла у справі – сестра покійного. Вона розповіла. що з сестрою та другим братом шукали померлого, не вірили, що він пропав, тому просили обвинувачену, щоб вона призналася, що з ним зробила. Потерпіла стверджує, що в її покійного брата було 10 тисяч євро, які забрала обвинувачена. Просила покарати дружину брата позбавленням волі. Потерпіла заявила, що пережила моральні страждання і пред’явила вимогу компенсації на пів мільйона гривень.

Із висновку первинної комісійної експертизи вбачається, що на трупі тілесних ушкоджень не виявлено, що дає можливість із високим ступенем імовірності виключити насильницький характер настання смерті.

Суд встановив, що поховання померлого відбулося із порушенням загальноприйнятих норм, без дотримання звичаїв та без можливості попрощатися з померлим для його родичів та близьких.

На думку суду, дії обвинуваченої свідчать про умисний та усвідомлений характер у нарузі над тілом. Зокрема, жінка розуміла образливий характер своїх дій і бажала їх вчинити та усвідомлювала, що так зневажається пам’ять про померлого. Чоловік помер увечері, наступного дня вона зі спільником закопала в лісі тіло, тобто мала достатньо часу, щоб прийняти рішення про поховання тіла.

Суд вважає, що поміщення тіла до невеликої викопаної ями обличчям до низу, без проведення обряду поховання, відспівування, прощання із рідними також свідчить про явну зневагу до тіла померлого.

Жінка, нехтуючи нормами суспільної моралі в частині шанобливого ставлення до померлих, не вжила заходів для поховання тіла свого чоловіка, з яким прожила 40 років у шлюбі, порушуючи право людини на поховання й належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам’ять про померлу людину, сховала труп в ямі у лісі.

Суд погоджується, що в діях обвинуваченої є склад злочину передбачений ч. 3 ст. 297 КК України, тобто наруга над тілом померлого за попередньою змовою групою осіб.

Хто був її спільником у вироку не сказано, матеріали щодо цієї особи виділено в окреме провадження. Крім того, жінку звинуватили у неправдивому повідомленні про злочин і неправдивих показаннях.

Пом’якшуючою обставиною є зізнання обвинуваченої, щире каяття і сприяння у розкритті злочину. Суд призначив 5 років позбавлення волі, звільнивши від відбуття покарння з іспитовим строком 3 роки.

Із засудженої стягується 80 тисяч моральної шкоди сестрі померлого.