Одесу затопить, річки висохнуть, ліси згорять: як зміни клімату знищують Україну

Апостроф

Світ стоїть на порозі надзвичайної кліматичної ситуації. Таку гучну заяву під час саміту "Великої сімки" зробив генсек ООН Антоніу Гутерріш. Звичайно, екологи, кліматологи та активісти попереджають про загрозу глобального потепління не перший рік, і навіть не перший десяток років. Однак, за словами генсека ООН, за останні кілька місяців на планеті було зафіксовано відразу кілька невтішних кліматичних рекордів, які свідчать про катастрофу, що насувається. Які зміни відбудуться на території України, якщо температура і далі буде рости, розбиралися журналісти

Одесу затопить, річки висохнуть, ліси згорять: як зміни клімату знищують Україну

Антирекорди планети

Отже, антирекорд №1: за даними генсека ООН, липень 2019 року був найспекотнішим у світі за всю історію метеорологічних спостережень. Більш того, найспекотнішим в історії стане і період з 2015 по 2019 роки.

Природно, ця світова тенденція не обійшла стороною і Україну: за даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Срезневського, червень 2019 року став у Києві найтеплішим від 1881 року. Вчені стверджують, що перший місяць літа в столиці побив відразу 11 температурних рекордів, а відхилення від кліматичної норми становило 5,4 градуса. У межах 6 місяців (з січня по червень) відхилення становило 3,2 градуси.

Антирекорд №2: концентрація вуглекислого газу в атмосфері.

"Згідно з даними Всесвітньої метеорологічної організації, рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері досяг найвищої позначки за всю історію людства: такий рівень концентрації CO2 існував 3-5 мільйонів років тому", - підкреслив Антоніу Гутерріш.Ситуацію ускладнюють лісові пожежі в Сибіру, Бразилії та Канаді, які призвели до викидів величезної кількості вуглекислого газу в атмосферу.

Антирекорд №3: танення льодовиків.

У кінці липня вчені з усіх куточків світу почали повідомляти про рекордні темпи танення льодового щита Гренландії. За оцінками кліматологів, в липні розтануло понад 12,5 мільярдів тонн льоду, і це найшвидші темпи з 1950 року. Всього ж від початку року в Гренландії розтануло 248 тонн льоду. Така ситуація стала наслідком підвищеної температури повітря.

"Кліматичні моделі давали розрахунки, що ці процеси будуть характерні для 2070 року, але реальність така, що вже в 2019 році, практично на 50 років раніше, ми їх вже спостерігаємо. Ми йдемо за найгіршим сценарієм, який передбачався, тому і була оголошена надзвичайна кліматична ситуація", - говорить завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.

Наслідки для України

Велика вода. Природно, процеси зміни клімату не обійдуть стороною і Україну. Перше, на що звертають увагу експерти - затоплення значних територій на півдні країни, внаслідок підняття рівня світового океану (адже льодовики тануть).

Згідно з дослідженням Центру екологічних ініціатив "Екодім" підняття рівня світового океану на 82 см до 2100 року може призвести до того, що від 650 тисяч до 1 мільйона гектар земель України підуть під воду або повністю, або будуть від сезону до сезону підтоплюються.Найбільше постраждають південні регіони України: північна частина Криму, Херсонська та Одеська області. За оцінками дослідників, у зоні ризику - 590 населених пунктів України, з них - 34 міста, зокрема, Маріуполь, Одеса, Херсон, Миколаїв, Мелітополь, Керч, Бердянськ. Повністю під воду можуть піти селища Седове, Лазурне, Затока.

У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитися 52 тисячі будівель, 5,5 тисячі кілометрів автодоріг, 850 кілометрів залізничних колій, 700 кілометрів ліній електропередач.

Але якщо такий апокаліптичний прогноз - перспектива найближчих 80-100 років, то деякі негативні наслідки зміни клімату Україна відчуває вже сьогодні.

"Адже підвищення температури спостерігається не тільки біля земної поверхні, а й простягається до тропосфери на 10-12 кілометрів. Це той шар, де відбувається утворення хмар, - пояснює Віра Балабух.

- Підвищення температури в тропосфері призводить до збільшення потужності хмар і вмісту в них більшої кількості вологи. Як наслідок - збільшення інтенсивності злив, гроз, шквалів, граду. Чим це загрожує? Наприклад, в цьому році в окремих регіонах у нас випадали опади 90-100 міліметрів всього за кілька годин. Тобто практично 100 літрів води на один квадратний метр. А якщо це станеться в центрі Києва? У минулому році, коли в столиці випало лише 10 міліметрів опадів, протягом нетривалого періоду, у нас затопило півміста. А якщо опадів буде в 10 разів більше?"

Засуха.

Парадоксально, але на тлі затоплення величезних територій України, у країні гостро постане питання з прісною водою.

"Рівень світового океану буде підніматися, але водночас буде скорочуватися доступ як населення, так і підприємств до водних ресурсів, і постане проблема, де брати чисту питну воду", - говорить "Апострофу" засновник проекту "Еко.Експедиція" Олександр Ярощук.

"В Україні вже є проблеми з питною водою, особливо на півдні та сході країни і зміни клімату лише посилять їх, - додає генеральний директор центру екологічних ініціатив "Екодім" Ірина Ставчук.

- Річки стануть міліти або взагалі пересихати, що, в свою чергу, створить проблеми для сільського господарства і населення, яке проживає на прибережних територіях".

Звідки прийде посуха? Всьому виною - знову підвищення температури.

"Підвищення температури в атмосфері призводить до зміни режиму опадів: істотно збільшується безперервний період без опадів. У деяких регіонах України такі періоди можуть досягати майже двох місяців, і це навіть не південні регіони, а лісостепова і степова зона. Внаслідок цього утворюється атмосферна, грунтова, гідрологічна посуха і виникає проблема дефіциту води, - запевняє Балабух.

- Проблема посилюється тим, що близько 70% річок України живиться за рахунок снігу. Але коли взимку ростуть мінімальні температури, сніговий покрив у багатьох регіонах країни в зимовий період або взагалі не утворюється, або утворюється нестійкий сніговий покрив. У результаті річки не отримують достатнього живлення і пересихають, особливо малі річки".

А посуха, в свою чергу, тягне збільшення кількості лісових пожеж, викидів вуглекислого газу і ще більше підвищення температури повітря.

Соціальний аспект.

Звичайно, коли основним порядком денним в Україні залишається боротьба з корупцією чи обговорення французького променаду глави Офісу президента, перспективи зміни клімату здаються далекою страшилкою з фантастичного роману. Однак, за словами експертів, слідом за змінами клімату зросте соціальна напруженість в суспільстві, зокрема, і в Україні. І це сценарій найближчих 20-30 років.

"Уже до 2050 року ООН прогнозує появу у світі більш як 250 мільйонів кліматичних біженців, - зазначає Ірина Ставчук. - Це будуть люди, які не зможуть жити на своїх територіях або через дефіцит питної води, або внаслідок підняття рівня світового океану. А Україна ж це не ізольована від решти світу, і ми не знаємо, куди підуть ці біженці. Також складні кліматичні умови стануть причиною скорочення врожаїв, а це веде до подорожчання продуктів харчування і навіть голоду, що, в свою чергу, стане причиною ескалації конфліктів і нових точок напруги у світі".

"Наприклад, війна в Сирії. Якщо проаналізувати, як все починалося, то там був дуже посушливий рік, коли фермери втратили свій урожай. Люди змушені були переселитися у великі міста, що призвело до соціальних конфліктів, а потім - і до військових. І це вже використовували певні політичні групи", - додає Віра Балабух.

Що робити?

Вже нічого.

"По суті, зміни клімату зупинити вже неможливо, - констатує Ірина Ставчук.

- Збільшення використання викопного палива, лісові пожежі, вирубка лісів призводять до того, що процес відбувається швидше, ніж вчені розраховували".

"Таких темпів людство не знало за всю свою історію, - додає Балабух. - Підвищення температури, яке відбувається протягом життя одного покоління, раніше відбувалося протягом 1,5 тисячі років".За словами експертів, у цивілізованого світу є два сценарії на вибір.

"Перший сценарій - виконати цілі Паризької угоди і відмовитися до 2050 року від використання викопного палива і повністю перейти на енергію вітру та сонця", - говорить Ставчук.

Що це означає для України?

"Необхідно системно впроваджувати політику скорочення парникових газів, - додає Ставчук. - Наприклад, у секторі ЖКГ - енергоефективність будівель. В енергетиці - системна підтримка розвитку відновлюваних джерел енергії та поступове згортання виробництв викопного палива, наприклад, відмова від будівництва нових вугільних електростанцій, відмова від державних дотацій у вугільний сектор і соціальна підтримка шахтарів, які втратять роботу. У транспорті - розвиток сектору громадського транспорту в містах, реформа української залізниці, адже її якість роботи змушує людей їздити на маршрутках чи автобусах. На рівні місцевої влади - правильне планування інфраструктури, щоб людям менше доводилося їздити по своїх справах, а усі послуги були в пішій досяжності. Ну, і звичайно ж, раціональне поводження зі сміттям".

А як йдуть справи зараз?

"Необхідна кліматична програма, яку в Україні досі не прийняли. У країні досі навіть немає кліматичної доктрини, не визначене коло першочергових завдань, які ми повинні вирішувати. Таке враження, що для України це завдання взагалі не є ключовим. У всьому світі в розвинутих країнах існують державні гідрометеорологічні служби, а зараз у нас просто залишилося управління, де всього чоловік осіб", - жаліється Віра Балабух.

А другий сценарій, до якого, за оцінками експертів, поступово і рухається Україна - залишити все як є. У такому випадку до кінця століття температура підніметься на 2-3 градуси, і всі найпесимістичніші прогнози кліматологів стануть реальністю.

Стежте за оновленнями на сторінці ведучого «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія в Facebook
загрузка...
загрузка...

Більше новин