Одесу затопить, річки висохнуть, ліси згорять: як зміни клімату знищують Україну

Антирекорди планети

Отже, антирекорд №1: за даними генсека ООН, липень 2019 року був найспекотнішим у світі за всю історію метеорологічних спостережень. Більш того, найспекотнішим в історії стане і період з 2015 по 2019 роки.

Природно, ця світова тенденція не обійшла стороною і Україну: за даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Срезневського, червень 2019 року став у Києві найтеплішим від 1881 року. Вчені стверджують, що перший місяць літа в столиці побив відразу 11 температурних рекордів, а відхилення від кліматичної норми становило 5,4 градуса. У межах 6 місяців (з січня по червень) відхилення становило 3,2 градуси.

Антирекорд №2: концентрація вуглекислого газу в атмосфері.

"Згідно з даними Всесвітньої метеорологічної організації, рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері досяг найвищої позначки за всю історію людства: такий рівень концентрації CO2 існував 3-5 мільйонів років тому", - підкреслив Антоніу Гутерріш.Ситуацію ускладнюють лісові пожежі в Сибіру, Бразилії та Канаді, які призвели до викидів величезної кількості вуглекислого газу в атмосферу.

Антирекорд №3: танення льодовиків.

У кінці липня вчені з усіх куточків світу почали повідомляти про рекордні темпи танення льодового щита Гренландії. За оцінками кліматологів, в липні розтануло понад 12,5 мільярдів тонн льоду, і це найшвидші темпи з 1950 року. Всього ж від початку року в Гренландії розтануло 248 тонн льоду. Така ситуація стала наслідком підвищеної температури повітря.

"Кліматичні моделі давали розрахунки, що ці процеси будуть характерні для 2070 року, але реальність така, що вже в 2019 році, практично на 50 років раніше, ми їх вже спостерігаємо. Ми йдемо за найгіршим сценарієм, який передбачався, тому і була оголошена надзвичайна кліматична ситуація", - говорить завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.

Наслідки для України

Велика вода. Природно, процеси зміни клімату не обійдуть стороною і Україну. Перше, на що звертають увагу експерти - затоплення значних територій на півдні країни, внаслідок підняття рівня світового океану (адже льодовики тануть).

Згідно з дослідженням Центру екологічних ініціатив "Екодім" підняття рівня світового океану на 82 см до 2100 року може призвести до того, що від 650 тисяч до 1 мільйона гектар земель України підуть під воду або повністю, або будуть від сезону до сезону підтоплюються.Найбільше постраждають південні регіони України: північна частина Криму, Херсонська та Одеська області. За оцінками дослідників, у зоні ризику - 590 населених пунктів України, з них - 34 міста, зокрема, Маріуполь, Одеса, Херсон, Миколаїв, Мелітополь, Керч, Бердянськ. Повністю під воду можуть піти селища Седове, Лазурне, Затока.

У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитися 52 тисячі будівель, 5,5 тисячі кілометрів автодоріг, 850 кілометрів залізничних колій, 700 кілометрів ліній електропередач.

Але якщо такий апокаліптичний прогноз - перспектива найближчих 80-100 років, то деякі негативні наслідки зміни клімату Україна відчуває вже сьогодні.

"Адже підвищення температури спостерігається не тільки біля земної поверхні, а й простягається до тропосфери на 10-12 кілометрів. Це той шар, де відбувається утворення хмар, - пояснює Віра Балабух.

- Підвищення температури в тропосфері призводить до збільшення потужності хмар і вмісту в них більшої кількості вологи. Як наслідок - збільшення інтенсивності злив, гроз, шквалів, граду. Чим це загрожує? Наприклад, в цьому році в окремих регіонах у нас випадали опади 90-100 міліметрів всього за кілька годин. Тобто практично 100 літрів води на один квадратний метр. А якщо це станеться в центрі Києва? У минулому році, коли в столиці випало лише 10 міліметрів опадів, протягом нетривалого періоду, у нас затопило півміста. А якщо опадів буде в 10 разів більше?"

Засуха.

Парадоксально, але на тлі затоплення величезних територій України, у країні гостро постане питання з прісною водою.

"Рівень світового океану буде підніматися, але водночас буде скорочуватися доступ як населення, так і підприємств до водних ресурсів, і постане проблема, де брати чисту питну воду", - говорить "Апострофу" засновник проекту "Еко.Експедиція" Олександр Ярощук.

"В Україні вже є проблеми з питною водою, особливо на півдні та сході країни і зміни клімату лише посилять їх, - додає генеральний директор центру екологічних ініціатив "Екодім" Ірина Ставчук.

- Річки стануть міліти або взагалі пересихати, що, в свою чергу, створить проблеми для сільського господарства і населення, яке проживає на прибережних територіях".

Звідки прийде посуха? Всьому виною - знову підвищення температури.

"Підвищення температури в атмосфері призводить до зміни режиму опадів: істотно збільшується безперервний період без опадів. У деяких регіонах України такі періоди можуть досягати майже двох місяців, і це навіть не південні регіони, а лісостепова і степова зона. Внаслідок цього утворюється атмосферна, грунтова, гідрологічна посуха і виникає проблема дефіциту води, - запевняє Балабух.

- Проблема посилюється тим, що близько 70% річок України живиться за рахунок снігу. Але коли взимку ростуть мінімальні температури, сніговий покрив у багатьох регіонах країни в зимовий період або взагалі не утворюється, або утворюється нестійкий сніговий покрив. У результаті річки не отримують достатнього живлення і пересихають, особливо малі річки".

А посуха, в свою чергу, тягне збільшення кількості лісових пожеж, викидів вуглекислого газу і ще більше підвищення температури повітря.

Соціальний аспект.

Звичайно, коли основним порядком денним в Україні залишається боротьба з корупцією чи обговорення французького променаду глави Офісу президента, перспективи зміни клімату здаються далекою страшилкою з фантастичного роману. Однак, за словами експертів, слідом за змінами клімату зросте соціальна напруженість в суспільстві, зокрема, і в Україні. І це сценарій найближчих 20-30 років.

"Уже до 2050 року ООН прогнозує появу у світі більш як 250 мільйонів кліматичних біженців, - зазначає Ірина Ставчук. - Це будуть люди, які не зможуть жити на своїх територіях або через дефіцит питної води, або внаслідок підняття рівня світового океану. А Україна ж це не ізольована від решти світу, і ми не знаємо, куди підуть ці біженці. Також складні кліматичні умови стануть причиною скорочення врожаїв, а це веде до подорожчання продуктів харчування і навіть голоду, що, в свою чергу, стане причиною ескалації конфліктів і нових точок напруги у світі".

"Наприклад, війна в Сирії. Якщо проаналізувати, як все починалося, то там був дуже посушливий рік, коли фермери втратили свій урожай. Люди змушені були переселитися у великі міста, що призвело до соціальних конфліктів, а потім - і до військових. І це вже використовували певні політичні групи", - додає Віра Балабух.

Що робити?

Вже нічого.

"По суті, зміни клімату зупинити вже неможливо, - констатує Ірина Ставчук.

- Збільшення використання викопного палива, лісові пожежі, вирубка лісів призводять до того, що процес відбувається швидше, ніж вчені розраховували".

"Таких темпів людство не знало за всю свою історію, - додає Балабух. - Підвищення температури, яке відбувається протягом життя одного покоління, раніше відбувалося протягом 1,5 тисячі років".За словами експертів, у цивілізованого світу є два сценарії на вибір.

"Перший сценарій - виконати цілі Паризької угоди і відмовитися до 2050 року від використання викопного палива і повністю перейти на енергію вітру та сонця", - говорить Ставчук.

Що це означає для України?

"Необхідно системно впроваджувати політику скорочення парникових газів, - додає Ставчук. - Наприклад, у секторі ЖКГ - енергоефективність будівель. В енергетиці - системна підтримка розвитку відновлюваних джерел енергії та поступове згортання виробництв викопного палива, наприклад, відмова від будівництва нових вугільних електростанцій, відмова від державних дотацій у вугільний сектор і соціальна підтримка шахтарів, які втратять роботу. У транспорті - розвиток сектору громадського транспорту в містах, реформа української залізниці, адже її якість роботи змушує людей їздити на маршрутках чи автобусах. На рівні місцевої влади - правильне планування інфраструктури, щоб людям менше доводилося їздити по своїх справах, а усі послуги були в пішій досяжності. Ну, і звичайно ж, раціональне поводження зі сміттям".

А як йдуть справи зараз?

"Необхідна кліматична програма, яку в Україні досі не прийняли. У країні досі навіть немає кліматичної доктрини, не визначене коло першочергових завдань, які ми повинні вирішувати. Таке враження, що для України це завдання взагалі не є ключовим. У всьому світі в розвинутих країнах існують державні гідрометеорологічні служби, а зараз у нас просто залишилося управління, де всього чоловік осіб", - жаліється Віра Балабух.

А другий сценарій, до якого, за оцінками експертів, поступово і рухається Україна - залишити все як є. У такому випадку до кінця століття температура підніметься на 2-3 градуси, і всі найпесимістичніші прогнози кліматологів стануть реальністю.