Піар на смерті: як Луценко задвинув справу Гандзюк у довгу скриню

Апостроф

Історія з відставкою генпрокурора, як і очікувалося, закінчилася нічим

Піар на смерті: як Луценко задвинув справу Гандзюк у довгу скриню

Як і очікувалося, заява генпрокурора Юрія Луценка про відставку, зроблена ним 6 листопада з трибуни Верховної Ради, стало вельми гучною. Але за великим рахунком – абсолютно награною: парламент прогнозовано не проголосував за його звільнення. Навіщо потрібен був весь цей "білий шум", і як це пов'язано зі справою про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, розбиралися журналісти

Відставка без... відставки

Як відомо, досвідчені політики нічого не роблять даремно. Юрій Луценко - наддосвідчений гравець, який має в доробку понад 20 років політичної кар'єри, і знає, де краще промовчати, а де – навпаки – піти на загострення. Тому його емоційна заява про відставку, оголошена з трибуни Верховної Ради, викликала чимало запитань щодо штучності його слів. Виступаючи зі звітом про хід розслідування справи про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, генпрокурор розкритикував активістів, а також нардепів через їх ініціативи про створення Тимчасової слідчої комісії (ТСК) у Верховній Раді, яка повинна розслідувати це вбивство. При цьому в своїх висловлюваннях він був неперебірливий, назвавши народних депутатів, які критикують його - "зграєю мерзотників", а нардепа Єгора Соболєва - "недоумком".

"Організаторам ТСК потрібен не результат. Їм потрібен піар для боротьби за владу... Щоб не було сумнівів, що за владу ніхто не чіпляється, я сьогодні подаю заяву про відставку президенту України, і ви в парламенті повинні розглянути це питання... Вам вирішувати, чи Мустафа Найєм (нардеп-"єврооптиміст", один з ініціаторів ТСК, - ред) буде керувати слідством і встановлювати з екранів телевізора винних, або правоохоронні органи, які несуть за це кримінальну відповідальність", - сказав він.

Ця заява стала несподіванкою для практично всіх парламентських фракцій. Не очікували таких хитрощів з боку Луценка навіть в провладному "Народному фронті".

"Луценко – політик, він розумів, що в цій ситуації потрібно щось робити, тому був знайдений такий вихід, щоб зняти напругу. Але без згоди Банкової на це він би не пішов ніколи. Для нашої фракції це було несподіванкою. Вони знайшли хороший піар-хід для ситуації, що склалася", - сказав один з "фронтовиків".

Нардепи з "Блоку Петра Порошенко" публічно теж робили здивовані обличчя. Втім, як розповіли відразу кілька джерел в Адміністрації президента, про виступ Юрія Луценка на Банковій знали і, як мінімум, не були проти. У коментарях журналістам від нардепів з БПП теза одразу звучала тільки одна: Юрія Луценка знімати ніхто не буде.

Навіщо був потрібен "білий шум"

Утім, багато хто з політиків і експертів зійшлися на тому, що цей "білий шум" був необхідний для того, щоб збити з інформаційної порядку денного тему смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк.

"Хороший піар на ділі Гандзюк.

Показати, що з усіх тільки він один сміливий, а якщо він піде, то без нього не впораються", - розповів один із нардепів з БПП "оффрекордс".

У свою чергу нардеп Віктор Чумак назвав дії Луценка "новою грою: "вотум довіри". Він нагадав, що відповідно до закону призначення і звільнення генпрокурора відбувається за згодою Верховної Ради. "Але якщо в разі ненадання згоди на призначення це є підставою для нового подання, то наслідки ненадання згоди на звільнення за власним бажанням – законом не передбачені, - сказав він. - Таким чином, Юрій Віталійович грає з суспільством в абсолютно зрозумілу інформаційну гру: парламент не надасть необхідної кількості голосів, навпаки, я отримую вотум довіри, і всі ви закриєте рота".

"Рейтингове" неголосування

Ймовірно, щоб закріпити успіх глава Верховної Ради Андрій Парубій підіграв Юрію Луценку, влаштувавши так зване рейтингове голосування Верховної Ради щодо відставки генпрокурора. Що таке "рейтингове" голосування? Це означає, що воно не несе ніяких реальних юридичних наслідків. Справа в тому, що заяви Юрія Луценка в Раді немає, виходить, і предмета для голосування не було. У БПП "рейтинговим" голосуванням – за відставку генпрокурора, до слова, проголосували лише 38 депутатів – скористалися по максимуму.

Заступник глави фракції БПП Олексій Гончаренко журналістам в кулуарах розповів про успіхи, досягнуті Генпрокуратурою за два з половиною роки діяльності Юрія Луценка.

"ГПУ під керівництвом Луценка показала іншу ефективність, ніж при інших генпрокурорах, повернувши до держбюджету мільярди гривень, сотні гектарів землі, власність. Крім того, найбільша кількість подань на зняття депутатської недоторканності було внесено саме Луценком. Тому я проголосував проти його відставки... І ми побачили, що й мови не може бути про 226 голосів за його відставку. Фактично Луценко отримав політичний вотум довіри", - сказав він.

Фокус в тому, що голосів могло бути і більше – але багато хто не став голосувати, розуміючи, що сенсу від цього – ніякого, в той час, як відносини з Юрієм Луценком можуть бути серйозно зіпсовані.

У свою чергу нардеп Мустафа Найєм в коментарі розкритикував подібні дії.

"Очевидно, що це був фарс. Ми розуміємо, що ніякої спроби відставки не було. Відставка робиться інакше: генпрокурор повинен подати заяву президенту, а той вже вносить в Раду подання на відставку, і парламент визначається. А що сталося сьогодні – піар-хід Луценко. Я знаю достовірно, що він обіцяв вчора, в тому числі голові парламенту (Андрію Парубію, - ред), подати заяву про відставку, якщо буде створена тимчасова слідча комісія, і в її склад увійду, зокрема, я. Тим не менш, комісія створена... Я дуже сподіваюся, що глава комісії (ним став Борислав Береза, - ред) не приховуватиме від громадськості, якщо комісія перестане працювати. А ми повинні отримати через три місяці реальний результат її роботи ", - сказав він.

Водночас Найєм пов'язує поведінку генпрокурора з політичними амбіціями. "Луценко йде на вибори, і все це прекрасно розуміють", - зазначає нардеп.

Серед експертів неоднозначно поставилися до дій генпрокурора, але сходяться на думці, що в піар-плані Луценко виграв.

"Перемога окрилить Луценко. Він буде більш нахабно поводитися. В принципі це вже проявилося в його хамстві з парламентської трибуни. Отримавши підтримку фракцій влади, він, швидше за все, все пригадає опонентам, благо можливості у нього є", - сказав політичний експерт Кость Бондаренко.

Слідство ведуть нардепи

Цікаво, що, незважаючи на агресивну позицію Юрія Луценка, в залі Верховної Ради з лишком вистачило голосів за створення Тимчасової слідчої комісії – 259 депутатів підтримали цю постанову. До складу ТСК увійшли 19 осіб: Юрій Буглак, Валерій Карпунцов, Сергій Алексєєв (заступник голови ТСК), Мустафа Найєм, Максим Саврасов, Василь Яніцький (всі - БПП); Ігор Алексєєв, Сергій Висоцький, Антон Геращенко (всі - НФ); Юрій Павленко, Дмитро Шпенов ("Опозиційний блок"); Олена Сотник ("Самопоміч"); Ігор Луценко ("Батьківщина"); Андрій Шипко ("Відродження"); Євген Рибчинський ("Воля народу"); Ігор Мосійчук ("Радикальна партія"); Ірина Геращенко, Остап Еднак, Борислав Береза (голова ТСК) (позафракційні).

Щоправда більшість нардепів – навіть ті, хто підтримав створення ТСК – не вірить в ефективність таких комісій. У нинішньому законодавстві навіть немає окремого закону, який би регулював роботу слідчих комісій, створених парламентом. На даний момент повноваження ТСК прописані в законі про регламент Верховної Ради. Але проблема в тому, що там немає описової частини, яким чином вони повинні працювати. Раніше повноваження були прописані в законі "Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії ВРУ" 2009 року. У документі вказувалося, що ТСК має право отримувати всю необхідну інформацію, матеріали справи, запрошувати осіб, щодо яких проводиться розслідування, для отримання показань, призначати необхідні експертизи тощо.

Але в тому ж році закон було визнано неконституційним. Серед головних причин – не дати можливість запуску спеціальної тимчасової слідчої комісії, яка отримала б право розслідувати злочини президента. Вже за часів Віктора Ющенка був страх запустити механізм імпічменту. Так доля ТСК в Україні зависла в повітрі до цього дня. За усе восьме скликання Верховної Ради депутати створили тільки 5 комісій, одна з яких вже припинила свою діяльність.

У парламенті визнають: з існуючим законодавством слідчі комісії не будуть ефективні, а будь-яке їхнє створення – чистої води піар політиків.

У 2014 році депутати вже реєстрували новий законопроект про комісіях, який практично слово в слово повторює закон 2009 року. Але в зал парламенту він так і не потрапив. І не потрапить в найближчим часом.

"Повертати це питання до порядку денного потрібно. Тому що від нього безпосередньо залежить питання впливовості парламенту. Але я думаю, що час законопроекту прийде вже після парламентських виборів, коли у ВР зайдуть серйозні гравці. Зараз же такий інструмент може бути використаний в цілях передвиборного піару", - прокоментувала один з авторів цього законопроекту про комісії, депутат від НФ Вікторія Сюмар.

Нардепи розуміють, що слідча комісія у справі вбивства активістки навряд чи принесе бажаний результат і матиме, скоріше, політичний характер.

"Висновок комісії не буде розгромним. Це буде компромісне рішення, тому що більшість представників будуть від влади. Але в будь-якому випадку можна буде деяких персонажів потримати за горло", - сказав нардеп Ігор Луценко з "Батьківщини".

За матеріалом "Апостроф"

Стежте за оновленнями на сторінці ведучого «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія в Facebook
загрузка...
Загрузка...

Більше новин