З найближчої до Сонця зоряної системи надійшов загадковий сигнал

Експерти кажуть, що є ознаки того, що сигнал надійшов з екзопланети Проксима Центавра b, "суперземлі" зі скелястою поверхнею, на якій, як вважається, є рідка вода, і яка розташована у 4,2 світлових роках від Землі.

Деякі дослідження навіть припускали, що на цій планеті існує атмосфера.

Екзопланета Проксима Центавра b є частиною зоряної системи Альфа Центавра, найближчої до Сонця.

Сигнал виявив у 2019 році гігантський радіотелескоп, який знаходиться в Австралії, і відтоді науковці намагалися зрозуміти це явище.

І серед розглянутих гіпотез є те, що його походження пов'язане з якоюсь формою життя за межами Землі.

"Це був сигнал, який з'явився один раз і ніколи не повторювався. Він мав частоту, яку не випромінюють наземні пристрої, такі як супутники і кораблі", - пояснила BBC Mundo Мар Гомес, докторка фізичних наук з Мадридського університету Комплутенсе.

Також читайте:

Сумний день для астрономії: Руйнування обсерваторії – попередження людству? (фото, відео)

Як його виявили?

Обсерваторія Паркс розташована у Новому Південному Уельсі, Австралія. Її називають "блюдом" через форму радіотелескопа, який працює там вже 50 років. Саме він виявив дивний сигнал.

Цей радіотелескоп використовувався в кількох космічних місіях і обмінюється інформацією з різними структурами, такими як NASA.

Дивний сигнал помітив радіотелескоп в Австралії

"Мова йде про дуже важливий телескоп, і слід пам'ятати, що він використовувався для отримання зображень посадки Аполлона-12 на Місяці", - каже Гомес.

Дослідниця додає, що обсерваторія також координує роботу з такими місіями, як проєкт Search for Extraterrestrial Intelligence (SETI).

Дивний сигнал привернув увагу вчених.

"Оскільки в космосі немає звуку, єдиний спосіб, яким ми можемо спілкуватися, це, так би мовити, радіохвилі. Ми можемо випромінювати їх в космічний простір, і, можливо, на іншій планеті або зоряній системі існує форма життя, яка намагається спілкуватися", - пояснює дослідниця.

Проєкт Breakthrough Listen, який присвячений спостереженню та аналізу ознак життя у Всесвіті, також працює над дослідженням сигналу.

Це - фонд з бюджетом у 100 мільйонів доларів, який на момент запуску у 2015 році підтримував Стівен Гокінг.

Згідно з інформацією, отриманою британським виданням The Guardian, Breakthrough Listen в найближчі місяці опублікує звіт про розслідування цього сигналу.

Гігантський телескоп знаходиться на південному сході Австралії

Гомес зазначає, що наразі наукова спільнота не поширює інформацію щодо дослідження сигналу, який міг надійти з Проксима Центавра b.

NASA оцінює Проксима Центавра b як екзопланету, трохи більшу за Землю (у 1,27 рази). Її виявили лише у 2016 році.

Пошук позаземного життя

Дедалі більше вчених стверджують, що до пошуків позаземного життя слід ставитися більш серйозно.

У лютому науковий кореспондент BBC Паллаб Гош повідомив, що це було одне з прохань на зустрічі Американської асоціації сприяння розвитку науки в Сіетлі.

У той час директор Національної радіоастрономічної обсерваторії США Ентоні Біслі заявив, що Вашингтон має отримати більшу підтримку цієї галузі досліджень, яку багато років відкидали ті, хто фінансує державні проєкти.

У NASA також є свої проєкти у цій сфері, і це виходить за рамки астрономічних спостережень.

У липні цього року запущено місію робота-всюдихода Perseverance з пошуку ознак життя на Марсі.

Це перша місія НАСА з прямого пошуку "сигнатур" або біологічних ознак життя після місії "Вікінг" у 1970-х роках.

Perseverance буде досліджувати Марс принаймні один марсіанський рік (приблизно 687 земних днів).

Саме в той час із Землі надіслали перший сигнал з метою зв'язатися з цивілізаціями в космосі.

Гомес пояснює, що всі ці проєкти є актуальними, оскільки навіть якщо йдеться про відкриття бактерій або мікробів на інших планетах, це може бути однією з найважливіших наукових новин в історії.

"Той факт, що будь-яка форма життя може існувати і її можна знайти, дозволить нам знати про своє власне походження та те, як може розвиватися життя. По суті, це ключове питання нашого існування", - підсумовує дослідниця.

Автор Борис Міранда