Від Бузини до Шеремета: чому в Україні не карають за резонансні злочини проти журналістів

 Deutsche Welle

Напередодні Дня пам'яті журналістів українська влада відзвітувала про розслідування злочинів проти представників ЗМІ. Натомість правозахисники нарікають на безкарність нападників на журналістів.

Від Бузини до Шеремета: чому в Україні не карають за резонансні злочини проти журналістів

18 вересня відзначається День пам'яті українських журналістів. Він був заснований після вбивства Георгія Гонгадзе з ініціативи Національної спілки журналістів України і відзначається кожної третьої п'ятниці вересня - у цей день вшановується пам'ять всіх журналістів, які загинули під час виконання професійних обов'язків. Загалом за часи незалежності в Україні загинули понад 70 працівників засобів масової інформації. Правоохоронці стверджують, що роблять все можливе для встановлення замовників і виконавців цих злочинів. Але правозахисники наполягають, що нападники на представників преси зазвичай і далі залишаються непокараними.

Європа відстежує ситуацію

Через 20 років після вбивства Георгія Гонгадзе правоохоронці спромоглися встановити і покарати лише безпосередніх виконавців цього злочину, але його замовники і далі залишаються невідомими. Комітет міністрів Ради Європи в грудні має розглянути виконання Україною рішення Європейського суду з прав людини у справі Гонгадзе. "На останньому розгляді Комітетом міністрів в листопаді 2019 року звернули увагу, що кримінальні провадження так і не завершені", - повідомив 17 вересня під час конференції у Києві, присвяченій безпеці журналістів в Україні, начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату прав людини та верховенства прави Ради Європи Павло Пушкар.

Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко закликала підвищити ефективність розслідування справ, де потерпілими є журналісти.

"Напади на журналістів є особливо серйозним порушенням прав людини відповідно до Європейської конвенції з прав людини, оскільки вони шкодять не лише конкретним особам, але й позбавляють інших права отримувати інформацію, таким чином обмежуючи суспільний діалог, який лежить в основі демократичного суспільства", - зазначила Литвиненко.

Можновладці звітують про прогрес

Під час цієї конференції представники українських правоохоронних відомств повідомили про розслідування 242 справ, пов'язаних зі злочинами проти журналістів. Директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко назвав вбивство минулого року в Черкасах журналіста Вадима Комарова "одним з найвагоміших викликів для правоохоронної системи", але визнав, що "на цей час підозрюваних немає і затриманих немає, слідство триває".

Натомість секретар Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України Вадим Міський констатував, що в Україні практично немає прецедентів покарань за резонансні злочини проти працівників медіа, що дуже сильно впливає і на загальне сприйняття безпечності журналістської професії, породжує самоцензуру, впливає на рівень свободи слова і на сприйняття України на міжнародному рівні.

"Ми дійшли розуміння з Нацполіцією, що буде проведений аудит, ревізія ключових щонайменше десяти злочинів проти журналістів", - повідомив Міський.

Своєю чергою голова комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наполягав на розслідуванні всіх без винятку випадків нападів чи перешкоджання роботі журналістів. На його думку, в Україні достатньо розвинене законодавство щодо гарантій безпеки журналістів, але воно далеко не завжди виконується.

Критика правозахисників

Поліція зазвичай оперативно реагує на протидію роботі журналістів громадянами та чиновниками невисокого рангу. Але справи про тяжкі злочини проти представників преси, що розслідують вископосадову корупцію чи зловживання владою самими правоохоронцями, часто взагалі не кваліфікуються як злочини проти журналістів, не передаються до суду, або взагалі не вносяться до єдиного реєстру досудових розслідувань, сказав юрист "Інституту масової інформації" Алі Сафаров. За підсумками моніторингу "Барометр свободи слова", в першій половині цього року в Україні скоєно 122 порушення свободи слова, що більше, ніж торік.

Сафаров зазначив, що після резонансної пресконференції за участю президента Володимира Зеленського та керівників правоохоронних органів, на якій було названо імена підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета, правоохоронцям знадобився майже рік для передання в суд справи.

"Ми також можемо лише припускати, що слідство так і не вийшло на сліди замовників вбивства Георгія Гонгадзе, або що слідство вийшло на них, але не стало їх притягати до кримінальної відповідальності", - сказав правозахисник.

Безкарність нападників на журналістів в Україні існує десятки років і є системною, заявила голова правління "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук. Вона назвала це "індикатором свобод в суспільстві" і "ознакою балансування української демократії на критичній межі". Безкарність нападників, неефективність слідства і судів слід долати реформою судової системи та правоохоронних органів, зверненнями журналістів з усіх, навіть найдрібніших порушень їхніх прав, а також пильним громадським контролем за розслідуванням злочинів проти працівників ЗМІ, сказала Матвійчук.

Автор Олександр Савицький

загрузка...

Більше новин

Стрічка новин
Всі новини
Розшук людей
Всі оголошення